Варшавський Сільськогосподарський Університет SGGW

Державний університет сільського говподарства у Варшаві (Szkoła Główna Gospodarstwa Wiejskiego — SGGW)  – найстаріший сільськогосподарський навчальний заклад в Польщі, та четвертий у Європі. У 1816 році було засновано Агрономічний Інститут, де навчали майбутніх економів та управителів, а також синів землевласників. Серед засновників Інституту Станіслав Сташиц та Станіслав Потоцький. Багаторічна праця щодо створення у Королівстві Польському академічного закладу сільськогосподарського спрямування завершились успішно у 1918 році відкриттям Королівської польської Головної Школи Сільського Господарства. 1919 році Університет націоналізовано, перший статус був затверджений особисто Йозефом Пілсудським. На початку свого існування тут було лише два напрямки: сільського господарства та лісництва. У 1921 році утворено відділ садівництва. Друга Річ Посполита дуже дбала про освіту, тому, згідно рішення Сейму у 1921 році ВНЗ було виділено 11 гектарів землі на полях Мокотовських та кошти на будову навчальних корпусів. Після ІІ світової війни SGGW продовжувала свій стрімкий розвиток: до ВНЗ приєднується факультет ветеринарії, що був у Варшавському університеті, відкриваються факультети меліорації (зараз інженерії та формування середовища), деревообробної технології, зоотехніки, С/Г економіки, а на факультеті садівництва відкривається відділ земельного впорядкування (тепер відділ садівництва та ландшафтного дизайну), ВНЗ отримує у власність нові землі та угіддя. Серед вихованців та викладачів SGGW відомі вчені зі світовим науковим визнанням, такі як Йозей Мікуловскі-Поморскі, Владислав Грабскі, Францішек Стафф, Роман Кунтце.

Варшавський сільськогосподарський університет (SGGW) сьогодні – це сучасний інноваційний навчальний заклад, що вражає своїм матеріальним забезпеченням, технічним обладнанням та стабільно великим конкурсом абітурієнтів. Цей ВНЗ користується великою популярністю у розважливої молоді, яка усвідомлює цінність аграрної освіти як посвяти у споконвічні таїнства, одним з яких власне і є землеробство. Адже Земля годує людство споконвіків, від її родючості залежить майбутнє нашої цивілізації, тому будь-який фах, дотичний до Землі є благословенним, фундаментальним, сакральним, і, переходячи на лексику ХХ століття, – перспективним та модним.

Вступний внесок 200 євро

Вступний внесок 200 євро

Вступний внесок — 200 євро

МАГІСТРАТУРА